Про факультет Вступ на ФПМ Навчання Деканат Інформаційний розділ
укр eng    
Пошук Довідка
 
Навчання
Правила внутрішнього розпорядку КПІ ім. Ігоря Сікорського
    Витяг з Правил внутрішнього розпорядку Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського"...
Детальніше...  

Виконання та захист випускних кваліфікаційних робіт
    Виконання випускних кваліфікаційних робіт є заключним етапом навчання студентів за відповідною програмою підготовки...
Детальніше...  

Практика
    Практика студентів ФПМ (виробнича та переддипломна) проводиться у відповідності до навчальних планів спеціальностей...
Детальніше...  

Магістратура
    До магістратури на ФПМ за денною формою навчання приймаються студенти, які мають диплом бакалавра за відповідним напрямом підготовки та високий середній бал успішності за 1-4 курс...
Детальніше...  

Правила складання сесії
    Семестровий контроль проводиться у формі семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з кожної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу...
Детальніше...  

Стипендія
    Щосеместру студентам зарахованим на держбюджетні місця, які добре навчаються, нараховується стипендія...
Детальніше...  

Військова підготовка
    Під час навчання в університеті студенти мають можливість паралельно отримати військову спеціальність і стати офіцером запасу...
Детальніше...  

Гуртожиток
    Іногородні студенти, які навчаються на факультеті прикладної математики, проживають у гуртожитку № 14, Ковальський провулок, 5...
Детальніше...  

Медичний моніторинг
    Медичну допомогу студентам ФПМ надає студентська поліклініка КПІ ім. Ігоря Сікорського. Основними завданнями студентської поліклініки є...
Детальніше...  

Бібліотека
    Науково - технічна бібліотека ім. Г.І.Денисенка КПІ ім. Ігоря Сікорського є однією з найкращих бібліотек країни...
Детальніше...  

Безпека
    В екстрених випадках слід звертатися до органів захисту правопорядку, які працюють на території КПІ ім. Ігоря Сікорського...
Детальніше...  

 

МАГІСТРАТУРА


ЩО МАЄ ЗНАТИ КЕРІВНИК МАГІСТРА ФПМ

ЩО МАЄ ЗНАТИ КЕРІВНИК МАГІСТРА ФПМ

           Керівництво магістрами на ФПМ регламентується «Положенням про магістратуру НТУУ «КПІ».

           Навчання в магістратурі провадиться за денною та заочною формами.

           Термін навчання за магістерською програмою для денної форми на основі бакалаврської підготовки складає два роки.

           Магістерська підготовка реалізує освітньо-професійні програми, які базуються на проведенні наукових досліджень і орієнтовані на підготовку фахівців для науково-дослідної і педагогічної діяльності, для роботи у галузі наукоєм-них технологій.


1. ВИМОГИ ДО МАГІСТРА

           Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра (спеціаліста) здобув поглиблені спеціальні знання та уміння дослідницького та інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань.

           Магістр має:

  • уміти перевести одержувані знання в інноваційні технології, демонструючи творчість та гнучкість у застосуванні знань, досвіду і методів;
  • володіти методологічними знаннями, уміти аналізувати, оцінювати і порівнювати альтернативи, що стосуються проблеми (задачі), уміти генерувати та оптимізувати нові рішення;
  • володіти компетенціями проведення наукових досліджень на сучасному рівні, виконання натурних та імітаційних експериментів, давати обґрунтовану інтерпретацію отриманим результатам;
  • уміти узагальнювати і готувати до публікації результати наукових досліджень;
  • мати високий рівень усної та писемної компетенції рідною, і принаймні, однією іноземною мовою (переважно англійською);
  • уміти представляти результати своєї роботи у вигляді звітів, статей, ре-фератів, використовуючи сучасні засоби презентації.

 


2. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ

           Науковими керівниками магістерської підготовки можуть бути викладачі та наукові співробітники кафедр та НДІ, які мають наукові ступені (вчені звання). Кожний з них може бути науковим керівником не більш ніж п’ятьох магістрів одночасно.

           Наукові керівники студентів-магістрантів повинні вести фундаментальні й пошукові дослідження з тематики магістерських програм, повинні мати опублі-ковані наукові статті в провідних вітчизняних і закордонних журналах, працях національних і міжнародних конференцій та симпозіумів.

           Теми магістерських дисертацій і список наукових керівників обговорюються та затверджуються на засіданні кафедри.

           У разі виконання студентом теми досліджень на межі галузей наук допускається призначення, крім наукового керівника, одного чи більше консуль-тантів.

           Закріплення магістрантів за керівниками і затвердження тем магістерських дисертацій здійснюється рішенням Вченої ради факультету до 1 листопада першого семестру навчання, щоб забезпечити формування індивідуального навчального плану магістранта і його конкретну роботу в дослідницькому напрямку з першого семестру навчання в магістратурі.

           Теми магістерських дисертацій уточнюються до початку останнього семестру навчання і подаються кафедрою до навчального відділу університету для їх затвердження наказом ректора.

           Навчання за магістерською програмою провадиться під керівництвом наукового керівника відповідно до індивідуального плану студента-магістранта і спирається на його активну самостійну роботу.

           Індивідуальний план роботи студента-магістранта за участю наукового керівника магістранта розробляється на кожний навчальний рік на підставі відповідного робочого навчального плану спеціальності з урахуванням теми наукових досліджень та побажань магістранта. В індивідуальному навчально-му плані магістранта може бути передбачено підготовку та складання кан-дидатських екзаменів з філософії та іноземної мови.

           Індивідуальний навчальний план магістранта затверджується завідувачем кафедри не пізніше 1 листопада на перший рік навчання та до 15 вересня на другий рік навчання. Індивідуальні навчальні плани магістрантів складаються у 2-х примірниках, перший зберігається на випусковій кафедрі, а другий – у студента.


3. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ НАУКОВОГО КЕРІВНИКА

           Науковий керівник магістранта:

  • бере участь у відборі кандидатур до магістратури, рецензує їх наукові роботи;
  • надає допомогу студентові у виборі та формулюванні теми магістерської дисертації, складанні індивідуального навчального плану;
  • контролює виконання графіка навчального процесу та навчального плану студентом;
  • звітує кожного семестру на засіданні кафедри про виконання індиві-дуальних планів студентами-магістрантами;
  • сприяє організації індивідуальних навчальних занять магістранта;
  • аналізує і контролює організацію самостійної роботи магістранта;
  • організує і керує науково-дослідною роботою магістранта;
  • керує педагогічною та науковою практиками магістранта, готує відзив щодо якості виконання програми практики;
  • розробляє завдання на магістерську дисертацію (див. «Положення про організацію дипломного проектування та державну атестацію студентів НТУУ «КПІ», п. 2.7) та керує її підготовкою;
  • сприяє працевлаштуванню магістранта після закінчення навчання;
  • дає відзив на магістерську дисертацію з характеристикою професійних та індивідуальних якостей (аналітичних, дослідницьких, світоглядних та ін.) магістра (див. «Положення про організацію дипломного проектування та державну атестацію студентів НТУУ «КПІ», форма 5);
  • з урахуванням наукових (творчих) здобутків ініціює надання магістрантові рекомендацій Вченої ради факультету або/та ДЕК на навчання в аспі-рантурі.

 


4. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ В МАГІСТРАТУРІ

           Основними формами навчальної роботи в магістратурі є:

  • оглядові, проблемні лекції;
  • індивідуальні навчальні заняття;
  • науково-навчальні семінари з окремих тем, розділів навчальних дисциплін і досліджень, що проводяться магістрами;
  • самостійна робота, у тому числі проведення досліджень за затвердженою темою і підготовка магістерської дисертації.

 

           Формами звітності магістрів про виконання навчального плану є:

  • складання екзаменів і заліків;
  • доповіді на науково-навчальних семінарах;
  • підготовка і захист рефератів, звітів про виконані наукові дослідження;
  • підготовка і захист магістерської дисертації.

 

           Важливою складовою магістерської програми є практики – педагогічна і наукова.

           Педагогічна практика студентів має на меті надбання початкових ком-петенцій проведення навчальних занять. Практика проводиться під керівництвом наукового керівника магістранта.

           Під час педагогічної практики студент має

           ознайомитися:

  • зі змістом галузевого стандарту та робочим навчальним планом зі спеціальності;
  • з навчально-методичним, програмним і лабораторним забезпеченням рекомендованих фахових дисциплін навчального плану;
           підготувати та провести:
  • практичні (лабораторні) заняття (два-три) зі студентами з певних тем фахових навчальних дисциплін;
  • пробну лекцію у студентській аудиторії під контролем викладача з теми, пов’язаної з науково-дослідною роботою магістранта.

 

           Науково-дослідна практика має на меті систематизацію, розширення і закріплення професійних знань, формування у студентів початкових компетенцій ведення самостійної наукової роботи, дослідження та експериментування.

           Під час науково-дослідної практики студент має

           засвоїти:

  • методи дослідження й проведення експериментальних робіт;
  • правила експлуатації дослідницького устаткування;
  • методи аналізу та обробки експериментальних даних;
  • фізичні й математичні моделі процесів і явищ щодо досліджуваного об’єкта;
  • інформаційні технології в наукових дослідженнях, програмні продукти щодо професійної сфери; принципи організації комп’ютерних мереж і телекомунікаційних систем;
  • вимоги до оформлення науково-технічної документації та дипломної роботи;
           виконати:
  • теоретичне або експериментальне дослідження в рамках поставлених завдань, включаючи математичний (імітаційний) експеримент; аналіз імовір-ності отриманих результатів;
  • порівняння результатів дослідження об’єкта розробки з вітчизняними і закордонними аналогами;
  • аналіз наукової та практичної значущості проведених досліджень, а також техніко-економічної ефективності розробки.

 

           Атестація за підсумками практики проводиться на підставі письмового звіту, оформленого відповідно до встановлених вимог, та відзиву керівника практики. За підсумками атестації виставляється диференційована оцінка.


5. ПІДГОТОВКА ТА ЗАХИСТ МАГІСТЕРСЬКОЇ ДИСЕРТАЦІЇ

           5.1. Загальні положення

           Виконання магістерської дисертації є заключним етапом магістерської підготовки.

           Магістерська дисертація подається до захисту із двома зовнішніми рецензіями фахівців за даною спеціальністю.

           За результатами виконання магістерської дисертації має бути не менше двох публікацій (одна у фахових виданнях).

           Ілюстративний матеріал для захисту магістерської роботи може бути ви-конаний у вигляді плакатів, креслень і подаватися за допомогою оверхедів (світлопроекторів) та комп’ютерних засобів. Зміст ілюстративного матеріалу має з достатньою повнотою відображати основні положення, які виносяться на захист.

           5.2. Вимоги до змісту магістерської дисертації

           Магістерська дисертація – це дослідження певного об’єкта – матеріального (системи, обладнання, пристрою тощо) або нематеріального (певного процесу, програмного продукту, інформаційної технології тощо), його характеристик, властивостей (що є предметом дослідження). Об’єкт дослідження має належа-ти до класу узагальненого об’єкта діяльності фахівця певної спеціальності, який зазначено у відповідній освітньо-кваліфікаційній характеристиці.

           Магістерська дисертація є закінченою теоретичною або експериментальною науково-дослідною роботою, що пов’язана з вирішенням актуальних за-вдань, зумовлених особливостями підготовки з певної спеціальності.

           Магістерська дисертація є кваліфікаційною роботою, яка виконується магістрантом самостійно під керівництвом наукового керівника. Магістерська дисе-ртація виконується на базі теоретичних знань і практичного досвіду, отриманих студентом протягом усього терміну навчання і самостійної науково-дослідної роботи.

           Магістерська дисертація має мати внутрішню єдність і свідчити про те, що автор володіє сучасними методами наукових досліджень і спроможний само-стійно вирішувати наукові задачі, що мають теоретичне і практичне значення.

           Зміст магістерської дисертації передбачає:

  • формулювання наукової (науково-технічної) задачі, визначення об’єкта, предмету та мети дослідження, аналіз стану вирішення проблеми (задачі) за матеріалами вітчизняних і зарубіжних публікацій, обґрунтування цілей дослідження;
  • аналіз можливих методів та методик досліджень, обґрунтований вибір (розробку) методу (методики) дослідження або апаратного забезпечення;
  • науковий аналіз і узагальнення фактичного матеріалу, який викорис-товується в процесі дослідження;
  • виклад отриманих результатів та оцінку їх теоретичного, прикладного чи науково-методичного значення;
  • перевірку можливостей практичного використання отриманих результатів;
  • апробацію отриманих результатів і висновків у вигляді патентів на винахід, корисну модель, промисловий зразок та інше, або відповідних заявок на винахід, доповідей на наукових конференціях (не нижче факультетського рівня) або публікацій у наукових журналах і збірниках.

 

           У процесі підготовки і захисту дисертації магістрант має продемонструвати:

  • уміння проводити системний аналіз відомих підходів і пропонувати нові шляхи до вирішення проблеми (задачі);
  • володіння методами і методиками досліджень, які використовувались у процесі роботи;
  • здатність до наукового аналізу отриманих результатів і розробки ви-сновків та положень, уміння аргументовано їх захищати;
  • уміння оцінити можливості використання отриманих результатів у науковій та практичній діяльності;
  • володіння сучасними інформаційними технологіями при проведенні досліджень та оформленні дисертації.

 

           5.3. Вимоги до структури магістерської дисертації

           Магістерська дисертація складається з вступної та основної частин, а також додатків.

           Вступна частина містить такі структурні елементи: обкладинку, титульний аркуш, завдання, реферат, зміст, перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів.

           Реферат обсягом 200…500 слів українською та іноземними мовами має відображати інформацію, яку подано в дисертації, в такій послідовності:

  • відомості про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість літературних джерел за переліком посилань;
  • об’єкт та предмет дослідження, мета роботи;
  • методи (методики) дослідження та апаратура;
  • результати роботи та їх новизна;
  • рекомендації щодо використання результатів роботи;
  • результати перевірки можливостей практичного використання отриманих результатів;
  • пропозиції щодо можливих напрямів продовження досліджень;
  • перелік 5…15 ключових слів (словосполучень), що є найістотнішими для розкриття сутності роботи, надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

 

           Зміст, що подається на наступному після реферату аркуші, має включа-ти: вступ; найменування розділів, підрозділів, пунктів (підпунктів, якщо вони мають заголовки) основної частини роботи; висновки; рекомендації; перелік посилань; найменування додатків із зазначенням сторінок цих матеріалів.

           Перелік умовних позначень подається за змістом з нового аркуша і має включати пояснення всіх використаних у роботі малопоширених умовних позначень, символів, скорочень і термінів.

           У вступі, що починається з нової сторінки, викладається:

  • оцінка сучасного стану проблеми на основі аналізу вітчизняної і зарубіжної наукової (науково-технічної) літератури та патентного пошуку із зазначенням практично вирішених задач, існуючих проблем у даній предметній галузі, зазначення провідних фірм та провідних вчених і фахівців, які мають розробки з цієї проблеми;
  • світові тенденції вирішення поставлених завдань;
  • актуальність роботи;
  • мета роботи і галузь застосування результатів;
  • взаємозв’язок з іншими науковими роботами.

 

           В основній частині магістерської дисертації необхідно викласти відомості про об’єкт та предмет дослідження, необхідні та достатні для розкриття сутності даної роботи. При цьому основна увага приділяється новизні роботи. Має бути зазначено певний рівень наукової новизни отриманих результатів.

           Основна частина повинна, як правило, містити:

  • обґрунтування і вибір теоретичних та експериментальних методів дослідження поставлених задач;
  • розробку методик досліджень, опис експериментального обладнання, аналіз похибок експериментів;
  • розробку моделей технічних систем і процесів, що досліджуються у роботі;
  • постановку задачі моделювання, обґрунтування припущень і розробку базової моделі, аналіз адекватності розроблених моделей;
  • розробку алгоритмів і методик проведення моделювання;
  • формулювання результатів теоретичних та експериментальних досліджень;
  • аналіз основних наукових (науково-технічних) результатів з точки зору достовірності, наукової та практичної цінності.

 

           Кожний розділ основної частини має закінчуватися висновками.

           Загальні висновки розміщують на окремому аркуші. У них дається оцінка отриманих результатів та пропозиції щодо їх використання. Текст висновків можна розділяти на підпункти.

           На підставі отриманих висновків у роботі можуть надаватися рекомендації, які розміщують на новій сторінці. У рекомендаціях визначають необхідні, на думку автора, подальші дослідження проблеми (задачі); подають пропозиції щодо ефективного використання результатів дослідження.

           З нового аркуша наводиться перелік посилань на літературні джерела, у тому числі публікації магістранта. Бібліографічні описи наводять у порядку їх згадування в тексті та відповідно до стандартів з бібліотечної та видавничої справ.

           До додатків можуть бути включені:

  • додаткові ілюстрації і/або таблиці;
  • матеріали, які через великий обсяг або форму подання не можна включити до основної частини (фотографії, проміжні математичні доведення, розрахунки; протоколи випробувань; копія технічного завдання, програми робіт, договору; інструкції, методики, опис розроблених комп’ютерних програм тощо;
  • опис нової апаратури і приладів, що використовуються під час прове-дення експерименту.

 


6. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ ДИСЕРТАЦІЇ

           Оформлення магістерської дисертації має відповідати вимогам до звітів про НДР (ДСТУ 3008–95. Державний стандарт України. Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення).

           Магістерська дисертація має бути виконана комп’ютерним способом відповідно до чинної нормативно-технічної документації на виконання документів.

           Робота оформлюється на аркушах формату А4 (210х297 мм), шрифт розміром 14 пунктів через 1,5 інтервали з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці. Розміри полів: верхнє, нижнє і ліве – 20 мм, праве – 10 мм.

           Окремі слова та формули, що вписуються до надрукованого тексту, ма-ють бути чорного кольору та мати близьку до основного тексту густоту. Власні імена наводяться мовою оригіналу (при першому згадуванні – обов’язково).

           Структурні елементи: «РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ВИСНОВКИ», «РЕКОМЕНДАЦІЇ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ» не нумерують, а їх найменування є заголовками структурних елементів.

           Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

           Заголовки структурних елементів і розділів необхідно розміщувати посере-дині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів необхідно починати з абзацу (5 знаків). Відстань між заголовком та наступним або попереднім текстом має бути не менше двох рядків. Не можна розміщувати заголовок у нижній частині сторінки, якщо після нього залишається тільки один рядок тексту.

           Розділи, підрозділи, пункти і підпункти нумеруються арабськими цифрами. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, розділених крапкою, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д. Номер пункту скла-дається з номера розділу, номера підрозділу (якщо він є) і порядкового номера пункту, розділених крапками тощо.

           Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами в правому верхньому куті зі збереженням наскрізної нумерації всього тексту. Титульний аркуш також включають до нумерації, але номер сторінки не ставлять.

           Ілюстрації необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації (власні та запозичені) мають бути посилання в роботі. Всі ілюстрації, які виносяться на захист, необхідно навести в основній частині атестаційної роботи або в додатках.

           Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми мають відповідати вимогам до нормативно-технічної документації. Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами в межах розділу та називаються «Рисунок», що разом з назвою ілюстрації (у разі необхідності) розміщується під рисунком, наприклад, «Ри-сунок 3.2 – Схема розміщення» (другий рисунок третього розділу).

           Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті. Нумерують таблиці як і рисунки. Слово «Таблиця» розміщують ліворуч над таблицею.

           Формули та рівняння наводять безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, посередині рядка з полями зверху та знизу не менше одного рядка.

           Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера, розділених крапкою. Номер проставляється в дужках на рівні формули в кінці рядка.

           Пояснення символів та числових коефіцієнтів формул слід наводити без-посередньо під формулою, в тій самій послідовності, у якій вони подані у формулі. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки. Пояснення кожного символу необхідно починати з нового рядка.

           Посилання в тексті на джерела необхідно вказувати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками.

           Додатки потрібно розміщувати в порядку появи посилань на них у текс-ті. Кожен додаток має починатися з нової сторінки. Додатки позначають по-середині рядка великими літерами (А, Б, В... ....). Наприклад, «Додаток А». Далі, симетрично до тексту, друкується заголовок додатка. Додатки повинні мати спільну з іншою частиною роботи наскрізну нумерацію сторінок.

           У разі необхідності текст додатка можна поділити на розділи, підрозділи і пункти (наприклад, Г.4.1.3 – пункт 4.1.3 додатка Г). Ілюстрації, таблиці, фор-мули і рівняння необхідно нумерувати в межах кожного додатка (наприклад, рисунок Е.3, таблиця Б.2 – друга формула Додатка Б тощо).


ЩО МАЄ ЗНАТИ МАГІСТР ФПМ


ЩО МАЄ ЗНАТИ МАГІСТР ФПМ


           Навчання в магістратурі НТУУ «КПІ» регламентується «Положенням про магістратуру НТУУ «КПІ».

           Прийом до магістратури здійснюється на конкурсній основі за результатами вступних випробувань з урахуванням інтегрального рейтингу.

           Навчання в магістратурі провадиться за денною та заочною формами.

           Термін навчання за магістерською програмою для денної форми на основі бакалаврської підготовки складає два роки.

           Магістерська підготовка реалізує освітньо-професійні програми, які базуються на проведенні наукових досліджень і орієнтовані на підготовку фахівців для науково-дослідної і педагогічної діяльності, для роботи у галузі наукоєм-них технологій.


1. ВИМОГИ ДО МАГІСТРА

           Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра (спеціаліста) здобув поглиблені спеціальні знання та уміння дослідницького та інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань.

           Магістр має:

  • уміти перевести одержувані знання в інноваційні технології, демонструючи творчість та гнучкість у застосуванні знань, досвіду і методів;
  • володіти методологічними знаннями, уміти аналізувати, оцінювати і порівнювати альтернативи, що стосуються проблеми (задачі), уміти генерувати та оптимізувати нові рішення;
  • володіти компетенціями проведення наукових досліджень на сучасному рівні, виконання натурних та імітаційних експериментів, давати обґрунтовану інтерпретацію отриманим результатам;
  • уміти узагальнювати і готувати до публікації результати наукових досліджень;
  • мати високий рівень усної та писемної компетенції рідною, і принаймні, однією іноземною мовою (переважно англійською);
  • уміти представляти результати своєї роботи у вигляді звітів, статей, ре-фератів, використовуючи сучасні засоби презентації.

 


2. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ В МАГІСТРАТУРІ

           Навчання за магістерською програмою провадиться під керівництвом наукового керівника відповідно до індивідуального плану студента-магістранта і спирається на його активну самостійну роботу.

           Індивідуальний план роботи студента-магістранта за участю наукового керівника магістранта розробляється на кожний навчальний рік на підставі відповідного робочого навчального плану спеціальності з урахуванням теми наукових досліджень та побажань магістранта. В індивідуальному навчальному плані магістранта може бути передбачено підготовку та складання кандидатських екзаменів з філософії та іноземної мови.

           Індивідуальний навчальний план магістранта затверджується завідувачем кафедри не пізніше 1 листопада на перший рік навчання та до 15 вересня на другий рік навчання. Індивідуальні навчальні плани магістрантів складаються у 2-х примірниках, перший зберігається на випусковій кафедрі, а другий – у студента.

           Основними формами навчальної роботи в магістратурі є:

  • оглядові, проблемні лекції;
  • індивідуальні навчальні заняття;
  • науково-навчальні семінари з окремих тем, розділів навчальних дисциплін і досліджень, що проводяться магістрами;
  • самостійна робота, у тому числі проведення досліджень за затвердженою темою і підготовка магістерської дисертації.

 

           Формами звітності магістрів про виконання навчального плану є:

  • складання екзаменів і заліків;
  • доповіді на науково-навчальних семінарах;
  • підготовка і захист рефератів, звітів про виконані наукові дослідження;
  • підготовка і захист магістерської дисертації.

 

           Важливою складовою магістерської програми є практики – педагогічна і наукова.

           Педагогічна практика студентів має на меті надбання початкових ком-петенцій проведення навчальних занять. Практика проводиться під керівництвом наукового керівника магістранта.

           Під час педагогічної практики студент має

           ознайомитися:

  • зі змістом галузевого стандарту та робочим навчальним планом зі спеціальності;
  • з навчально-методичним, програмним і лабораторним забезпеченням рекомендованих фахових дисциплін навчального плану;
           підготувати та провести:
  • практичні (лабораторні) заняття (два-три) зі студентами з певних тем фахових навчальних дисциплін;
  • пробну лекцію у студентській аудиторії під контролем викладача з теми, пов’язаної з науково-дослідною роботою магістранта.

 

           Науково-дослідна практика має на меті систематизацію, розширення і закріплення професійних знань, формування у студентів початкових компетенцій ведення самостійної наукової роботи, дослідження та експериментування.

           Під час науково-дослідної практики студент має

           засвоїти:

  • методи дослідження й проведення експериментальних робіт;
  • правила експлуатації дослідницького устаткування;
  • методи аналізу та обробки експериментальних даних;
  • фізичні й математичні моделі процесів і явищ щодо досліджуваного об’єкта;
  • інформаційні технології в наукових дослідженнях, програмні продукти щодо професійної сфери; принципи організації комп’ютерних мереж і телекомунікаційних систем;
  • вимоги до оформлення науково-технічної документації та дипломної роботи;
           виконати:
  • теоретичне або експериментальне дослідження в рамках поставлених завдань, включаючи математичний (імітаційний) експеримент; аналіз імовір-ності отриманих результатів;
  • порівняння результатів дослідження об’єкта розробки з вітчизняними і закордонними аналогами;
  • аналіз наукової та практичної значущості проведених досліджень, а також техніко-економічної ефективності розробки.

 

           Атестація за підсумками практики проводиться на підставі письмового звіту, оформленого відповідно до встановлених вимог, та відзиву керівника практики. За підсумками атестації виставляється диференційована оцінка.


3. ПІДГОТОВКА ТА ЗАХИСТ МАГІСТЕРСЬКОЇ ДИСЕРТАЦІЇ

           3.1. Загальні положення

           Виконання магістерської дисертації є заключним етапом магістерської підготовки.

           Магістерська дисертація подається до захисту із двома зовнішніми рецензіями фахівців за даною спеціальністю.

           За результатами виконання магістерської дисертації має бути не менше двох публікацій (одна у фахових виданнях).

           Ілюстративний матеріал для захисту магістерської роботи може бути ви-конаний у вигляді плакатів, креслень і подаватися за допомогою оверхедів (світлопроекторів) та комп’ютерних засобів. Зміст ілюстративного матеріалу має з достатньою повнотою відображати основні положення, які виносяться на захист.

           3.2. Вимоги до змісту магістерської дисертації

           Магістерська дисертація – це дослідження певного об’єкта – матеріального (системи, обладнання, пристрою тощо) або нематеріального (певного процесу, програмного продукту, інформаційної технології тощо), його характеристик, властивостей (що є предметом дослідження). Об’єкт дослідження має належа-ти до класу узагальненого об’єкта діяльності фахівця певної спеціальності, який зазначено у відповідній освітньо-кваліфікаційній характеристиці.

           Магістерська дисертація є закінченою теоретичною або експериментальною науково-дослідною роботою, що пов’язана з вирішенням актуальних за-вдань, зумовлених особливостями підготовки з певної спеціальності.

           Магістерська дисертація є кваліфікаційною роботою, яка виконується магістрантом самостійно під керівництвом наукового керівника. Магістерська дисе-ртація виконується на базі теоретичних знань і практичного досвіду, отриманих студентом протягом усього терміну навчання і самостійної науково-дослідної роботи.

           Магістерська дисертація має мати внутрішню єдність і свідчити про те, що автор володіє сучасними методами наукових досліджень і спроможний само-стійно вирішувати наукові задачі, що мають теоретичне і практичне значення.

           Зміст магістерської дисертації передбачає:

  • формулювання наукової (науково-технічної) задачі, визначення об’єкта, предмету та мети дослідження, аналіз стану вирішення проблеми (задачі) за матеріалами вітчизняних і зарубіжних публікацій, обґрунтування цілей дослідження;
  • аналіз можливих методів та методик досліджень, обґрунтований вибір (розробку) методу (методики) дослідження або апаратного забезпечення;
  • науковий аналіз і узагальнення фактичного матеріалу, який викорис-товується в процесі дослідження;
  • виклад отриманих результатів та оцінку їх теоретичного, прикладного чи науково-методичного значення;
  • перевірку можливостей практичного використання отриманих результатів;
  • апробацію отриманих результатів і висновків у вигляді патентів на винахід, корисну модель, промисловий зразок та інше, або відповідних заявок на винахід, доповідей на наукових конференціях (не нижче факультетського рівня) або публікацій у наукових журналах і збірниках.

 

           У процесі підготовки і захисту дисертації магістрант має продемонструвати:

  • уміння проводити системний аналіз відомих підходів і пропонувати нові шляхи до вирішення проблеми (задачі);
  • володіння методами і методиками досліджень, які використовувались у процесі роботи;
  • здатність до наукового аналізу отриманих результатів і розробки ви-сновків та положень, уміння аргументовано їх захищати;
  • уміння оцінити можливості використання отриманих результатів у науковій та практичній діяльності;
  • володіння сучасними інформаційними технологіями при проведенні досліджень та оформленні дисертації.

 

           3.3. Вимоги до структури магістерської дисертації

           Магістерська дисертація складається з вступної та основної частин, а також додатків.

           Вступна частина містить такі структурні елементи: обкладинку, титульний аркуш, завдання, реферат, зміст, перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів.

           Реферат обсягом 200…500 слів українською та іноземними мовами має відображати інформацію, яку подано в дисертації, в такій послідовності:

  • відомості про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість літературних джерел за переліком посилань;
  • об’єкт та предмет дослідження, мета роботи;
  • методи (методики) дослідження та апаратура;
  • результати роботи та їх новизна;
  • рекомендації щодо використання результатів роботи;
  • результати перевірки можливостей практичного використання отриманих результатів;
  • пропозиції щодо можливих напрямів продовження досліджень;
  • перелік 5…15 ключових слів (словосполучень), що є найістотнішими для розкриття сутності роботи, надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

 

           Зміст, що подається на наступному після реферату аркуші, має включа-ти: вступ; найменування розділів, підрозділів, пунктів (підпунктів, якщо вони мають заголовки) основної частини роботи; висновки; рекомендації; перелік посилань; найменування додатків із зазначенням сторінок цих матеріалів.

           Перелік умовних позначень подається за змістом з нового аркуша і має включати пояснення всіх використаних у роботі малопоширених умовних позначень, символів, скорочень і термінів.

           У вступі, що починається з нової сторінки, викладається:

  • оцінка сучасного стану проблеми на основі аналізу вітчизняної і зарубіжної наукової (науково-технічної) літератури та патентного пошуку із зазначенням практично вирішених задач, існуючих проблем у даній предметній галузі, зазначення провідних фірм та провідних вчених і фахівців, які мають розробки з цієї проблеми;
  • світові тенденції вирішення поставлених завдань;
  • актуальність роботи;
  • мета роботи і галузь застосування результатів;
  • взаємозв’язок з іншими науковими роботами.

 

           В основній частині магістерської дисертації необхідно викласти відомості про об’єкт та предмет дослідження, необхідні та достатні для розкриття сутності даної роботи. При цьому основна увага приділяється новизні роботи. Має бути зазначено певний рівень наукової новизни отриманих результатів.

           Основна частина повинна, як правило, містити:

  • обґрунтування і вибір теоретичних та експериментальних методів дослідження поставлених задач;
  • розробку методик досліджень, опис експериментального обладнання, аналіз похибок експериментів;
  • розробку моделей технічних систем і процесів, що досліджуються у роботі;
  • постановку задачі моделювання, обґрунтування припущень і розробку базової моделі, аналіз адекватності розроблених моделей;
  • розробку алгоритмів і методик проведення моделювання;
  • формулювання результатів теоретичних та експериментальних досліджень;
  • аналіз основних наукових (науково-технічних) результатів з точки зору достовірності, наукової та практичної цінності.

 

           Кожний розділ основної частини має закінчуватися висновками.

           Загальні висновки розміщують на окремому аркуші. У них дається оцінка отриманих результатів та пропозиції щодо їх використання. Текст висновків можна розділяти на підпункти.

           На підставі отриманих висновків у роботі можуть надаватися рекомендації, які розміщують на новій сторінці. У рекомендаціях визначають необхідні, на думку автора, подальші дослідження проблеми (задачі); подають пропозиції щодо ефективного використання результатів дослідження.

           З нового аркуша наводиться перелік посилань на літературні джерела, у тому числі публікації магістранта. Бібліографічні описи наводять у порядку їх згадування в тексті та відповідно до стандартів з бібліотечної та видавничої справ.

           До додатків можуть бути включені:

  • додаткові ілюстрації і/або таблиці;
  • матеріали, які через великий обсяг або форму подання не можна включити до основної частини (фотографії, проміжні математичні доведення, розрахунки; протоколи випробувань; копія технічного завдання, програми робіт, договору; інструкції, методики, опис розроблених комп’ютерних програм тощо;
  • опис нової апаратури і приладів, що використовуються під час прове-дення експерименту.

 


4. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ ДИСЕРТАЦІЇ

           Оформлення магістерської дисертації має відповідати вимогам до звітів про НДР (ДСТУ 3008–95. Державний стандарт України. Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення).

           Магістерська дисертація має бути виконана комп’ютерним способом відповідно до чинної нормативно-технічної документації на виконання документів.

           Робота оформлюється на аркушах формату А4 (210х297 мм), шрифт розміром 14 пунктів через 1,5 інтервали з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці. Розміри полів: верхнє, нижнє і ліве – 20 мм, праве – 10 мм.

           Окремі слова та формули, що вписуються до надрукованого тексту, ма-ють бути чорного кольору та мати близьку до основного тексту густоту. Власні імена наводяться мовою оригіналу (при першому згадуванні – обов’язково).

           Структурні елементи: «РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ВИСНОВКИ», «РЕКОМЕНДАЦІЇ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ» не нумерують, а їх найменування є заголовками структурних елементів.

           Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

           Заголовки структурних елементів і розділів необхідно розміщувати посере-дині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів необхідно починати з абзацу (5 знаків). Відстань між заголовком та наступним або попереднім текстом має бути не менше двох рядків. Не можна розміщувати заголовок у нижній частині сторінки, якщо після нього залишається тільки один рядок тексту.

           Розділи, підрозділи, пункти і підпункти нумеруються арабськими цифрами. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, розділених крапкою, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д. Номер пункту скла-дається з номера розділу, номера підрозділу (якщо він є) і порядкового номера пункту, розділених крапками тощо.

           Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами в правому верхньому куті зі збереженням наскрізної нумерації всього тексту. Титульний аркуш також включають до нумерації, але номер сторінки не ставлять.

           Ілюстрації необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації (власні та запозичені) мають бути посилання в роботі. Всі ілюстрації, які виносяться на захист, необхідно навести в основній частині атестаційної роботи або в додатках.

           Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми мають відповідати вимогам до нормативно-технічної документації. Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами в межах розділу та називаються «Рисунок», що разом з назвою ілюстрації (у разі необхідності) розміщується під рисунком, наприклад, «Ри-сунок 3.2 – Схема розміщення» (другий рисунок третього розділу).

           Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті. Нумерують таблиці як і рисунки. Слово «Таблиця» розміщують ліворуч над таблицею.

           Формули та рівняння наводять безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, посередині рядка з полями зверху та знизу не менше одного рядка.

           Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера, розділених крапкою. Номер проставляється в дужках на рівні формули в кінці рядка.

           Пояснення символів та числових коефіцієнтів формул слід наводити без-посередньо під формулою, в тій самій послідовності, у якій вони подані у формулі. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки. Пояснення кожного символу необхідно починати з нового рядка.

           Посилання в тексті на джерела необхідно вказувати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками.

           Додатки потрібно розміщувати в порядку появи посилань на них у текс-ті. Кожен додаток має починатися з нової сторінки. Додатки позначають по-середині рядка великими літерами (А, Б, В... ....). Наприклад, «Додаток А». Далі, симетрично до тексту, друкується заголовок додатка. Додатки повинні мати спільну з іншою частиною роботи наскрізну нумерацію сторінок.

           У разі необхідності текст додатка можна поділити на розділи, підрозділи і пункти (наприклад, Г.4.1.3 – пункт 4.1.3 додатка Г). Ілюстрації, таблиці, фор-мули і рівняння необхідно нумерувати в межах кожного додатка (наприклад, рисунок Е.3, таблиця Б.2 – друга формула Додатка Б тощо).




           Повний текст "Положення про магістратуру НТУУ "КПІ" знаходиться за цим посиланням.




           Індивідуальний план магістерської підготовки знаходиться за цим посиланням.



 
 
Зараз на сайті користувачів: 81, зареєстрованих: 0, гостей: 81. Команда порталу Статистика Карта сайту
Copyright © 2006 Факультет Прикладної Математики КПІ ім. Ігоря Сікорського